[13 июля] Група «Би 2» — учасник «Таврійських Ігор 2001»

Популярна австралійсько–російська рок-команда “Би 2” виступатиме на X Ювілейному Міжнародному фестивалі “Таврійські Ігри” 20 липня, на третій день фестивалю.

БІЛОРУСІЯ, 1985. По телевізору - "Сябры", "Верасы" і "Песняры". А поруч з будинком - театральна студія "Ронт", куди "стражі порядку" "звозили" важких підлітків , надаючи їм ще один шанс "повернутися на вірний шлях". Наші герої, незважаючи на те, що закон не порушували, занять у студії намагалися не пропускати. Там різнобарвним колективом намагалися ставити Іонеско "Лису співачку", Беккета "В очікуванні лиха" і інших "заморських" драматургів, далеких від "соцреалізму". Теорія акторської майстерності із захватом черпалася з праці Михайла Чехова "Про завдання і акторів", а практика... незабаром закінчилася, тому що "трупу" розігнали, а студію закрили.

1988. Після тривалих і запеклих пошуків роботи Шура знайшов себе в образі " чи то зам. директора, чи то завгоспа" БК Шинного комбінату, керівництво якого дозволяло музикантам “мучити струни” у своїх стінах за періодичні "шефські" концерти. Льова до того моменту саме закінчував школу... Репетирували багато, пісні писалися швидко, а виступи проходили весело, тому як склад групи вже нараховував порядку 10-14 суб'єктів. Найколоритнішим був соліст. Він нещодавно вийшов із колонії для неповнолітніх злочинців і шукав своє місце під сонцем. “Він прийшов до нас і сказав: "Я буду у вас співати, - згадує Шура. - Голос у нього був ще нічого, а от зовнішність... Весь у наколках...". Йому визначили місце "панка" і пояснили, що це таке: "Це такі круті пацани, що ходять у галіфе, у чоботях, на всіх "забивають" і дівчат у них просто до балди".

1989. Смішно, але свій перший великий концерт "Би 2" зіграли 10 листопада, у день міліції. Особливо веселився той самий соліст, що потрапив у в'язницю за побиття міліціонера. Правда, до того моменту він уже ходив у статусі "друга групи", оскільки співати став Льова. "Коли Льова став приносити свої пісні, я сказав: “Краще тебе цього ніхто не проспіває", - ділиться Шура. Розставимо стилістичні крапки над "Би". "Ми були припанкованою групою. Ми грали (асоціативно) щось начебто Police, такий "ска" з дудками, танцюристами, а тексти були гостро соціальні чи гостро сексуальні", - розповідає Шура. "Шоу починалося з того, що на сцену витягали труну, і я вилазив звідти в простріляній сорочці, так ще і з подушкою, котру відразу рвав. От так об'їздили всю Білоруську РСР. Грали на різних, уже не підпільних, рок-фестивалях, наприклад, на Першому панк-рок-з'їзді в Могильові "Би-2" посіла перше місце. А потім усе стало набридати...”

1990. "Ми зрозуміли, що в Білорусії реалізуватися по-справжньому неможливо, - говорить Шура, - і стали діяти”.

ІЗРАЇЛЬ, 1992. Льова врешті-решт добрався до Землі Обітованої, де Шура чекав його вже більше року. Випадково на вулиці зустріли приятеля-музиканта і стали репетирувати далі. У цей період наші герої придбали масу чудових спеціальностей. Одна з них - "охорона моря". "Насправді, охороняли ми будівництво, воно велося на березі, а наша сторожка стояла практично в морі" - відає Шура. Дотепер друзі не можуть забути вечірок, що проводилися в тій легендарній кочегарці... вибачте, сторожці. Саме там, серед акустичних концертів прийшло відчуття, що потрібно продовжувати пробиватися. Однак, Ізраїль - країна маленька... "Там живе 5 мільйонів чоловік, з них мільйон - росіян. Така країна може витримати лише 5-6 великих груп, а маленьким музикантам там узагалі робити нічого", - говорить Льова. Однак пара-трійка фестивалів усе-таки була відпрацьована. Незважаючи на те, що виступало там більш 30 російськомовних груп, імена учасників нікому нічого не скажуть. Може, має сенс згадати лише одних "конкурсантів з Хайфи" - "Раббота Хо". Це ім'я у деяких андеграундних меломанів повинне викликати певні спогади (ця група колись працювала у Києві, прим. “Таврійських Ігор”). Однак, все-таки в 1992 році на одному з російськомовних рок-форумів "Би-2" завоювали Приз глядацьких симпатій. Спіритичні, тобто духовні зв'язки з Батьківщиною підтримувалися через російських гастролерів. Ходили на "АукцЫон", "Аквариум", "Машину времени". Але повертатися не хотілося.

АВСТРАЛІЯ, 1995. Одного ранку Шура виїхав в Австралію і... не повернувся. Зате став дзвонити і розповідати: "Тут усі грають - куди не зайди, у будь-якому пабі, у кожнім клубі! Приїжджай сюди, тут атмосфера божевільна!", - згадує Льова. І поки один готувався до від'їзду, другий вливався в рок-н-рольне життя зеленого материка. "Як запрошений музикант я встиг пограти в різних складах - і джазових, і готичних, і етнічних", - повідомляє Шура. А потім він став дзвонити Льові й усе наполегливіше вимагати його приїзду”. Вони робили пісні по телефону, а також - за допомогою електронної пошти. Шура відправляв другу музичну "рибу", а той надсилав тексти. Потихеньку в Австралії підбирався новий склад "Би 2". Спочатку з'явилася клавішниця Побєда - випускниця Консерваторії, що навчалася в Мельбурні в аспірантурі. Потім - ще пара-трійка музикантів. З басистом Реtеr'ом Wаrdrоbе'ом вийшла забавна історія. У пошуках роботи він ходив на прослуховування до різних груп. В одній затримався ненадовго, але потім вона йому не сподобалася. Прийшов у "Би 2", де його усе влаштовувало. А та починаюча "осиротіла" група називалася "Savage Garden". Може, чули?

Отже, почався запис альбому "Бесполая и грустная любовь". "Більшу частину цього диска ми записали з James "Oysters" Kilpatrick, людиною, що зробила 6 альбомів для Midnight Oil, - розповідає Шура. - Я тоді увесь час ходив по студіях, шукав, відкривав для себе справжнє значення звуку. Адже раніше як вважали - узяв, записав на два канали - от тобі і звук".

1997-98. Записували платівку на ESPY Records. Паралельно з цим Шура став писати скромні репортажі з різних концертів для пітерського FUZZ'а. Як кореспонденту, музиканту навіть вдалося поспілкуватися зі Стінгом. Шура, до речі, дуже цим пишається. Незабаром альбом був закінчений, приїхав Льова. Стали обдзвонювати російські рекорд-компанії. Демо-запис був надісланий усім, відгукнулися тільки Rec Records і A-Ram. З останніми був підписаний контракт на випуск. Тираж компакт-дисків "Бесполая и грустная любовь" віддрукували в Німеччині на заводі Sonopress 15 серпня 1998 року. Забрати його з заводу вже не змогли... А обкладинка усе-таки вийшла дуже гарною...

1998. Знову почали шукати студію. Вирішили записувати новий альбом. Хтось порадив звукооператора Ніка Кейва Tony Соеn'а. Поспілкувавшись з ним, відмовилися - пафосу багато, а користі - не дуже. Знайшли кращу студію - Toyland Recording Studio. "Студія була просто крутою, я таких раніше не бачив, - розповідає Льова, - дуже хвилювався..." У туалеті випадково розговорилися з музикантами, що працювали в сусідній студії. З'ясувалося, INXS закінчують роботу, підкладають музику під записаний вокал Хатченса. Брати Фарріс, Гаррі Бірз і Кірк Пенгеллі зайшли до російських сусідів, послухали матеріал, дещо порадили... Дякуємо за братерську допомогу!”.

Восени, коли диск був готовий, "Би 2" вирішили йти вже протоптаною стежиною: сотня СD-R'ів була відправлена на усі вітчизняні рекорд-лейбли. Відгукнувся Extraphone.

1999. Якось навесні Льова сидів в Інтернеті і побачив, що в Москві незабаром виступитиме група "Би 2". Потім з'ясувалося, що концерт, нібито, відмінений. Зв'язався з хазяями сайту, запитав "звідкіля така інформація?" Відповіли: "від менеджерів групи...". Потім уночі Шурі подзвонила московська журналістка: "Ми вас чекаємо на "Максидромі", коли прилітаєте? У день фестивалю?". А ніхто нікуди не збирався. Повірити в те, що в Росії вже знають "Би 2" було складно. Просто тому, що дуже далеко. Тим більше, що з Extraphon'ом справи не клеїлися. А в Москві тим часом навколомузичні кола широко обговорювали нову групу: MTV, “Наше Радио”, радіо “Максимум” наввипередки брали в ефір нові пісні і змагалися за право іменуватися "першовідкривачами".

Робити було нічого. Льова і Шура пішли купувати квитки. І от вони в Москві...

Осінь 1999-го видалася не дуже результативною. Успіх групи можна було назвати винятково віртуальним, оскільки на ТБ і радіо пісні крутилися, а пропозицій по випуску альбому і концертної діяльності не було. Музиканти вели переговори з багатьма "монстрами" російського шоу-бізнесу, але ситуація все рівно не змінювалася. На зустріч з черговим музичним продюсером Шура і Льова йшли вже практично без надії. "Якщо і цього разу нічого не вийде, збираємо речі і летимо додому, у Мельбурн", - вирішили хлопці. Але "незнайомим музичним продюсером" виявився Олександр Пономарьов, відомий по роботі з групою "Сплин". Саме завдяки його зусиллям група "Би 2" має зараз те, що має. Весна 2000 принесла "Би 2" чимало приємних сюрпризів. По-перше, у світ вийшов супер-блокбастер "Брат-2", де музиканти "Би 2" грають самих себе, тобто російських музикантів, що дають концерт у США. Навколо цієї ж сюжетної лінії вибудований новий кліп "Би 2" на пісню "Полковник", у тексті якої зустрічаються прямі асоціації з творчістю Габріеля Гарсії Маркеса. Режисером 4-хвилинного ролика став, природньо, Олексій Балабанов, про роботу з яким у "Би 2" залишилися найприємніші враження.

По-друге, 13 квітня 2000 р. група підписала контракт із Sony Music Entertainment Russia. Варто відзначити, що це перший в історії російського шоу-бізнесу контракт з артистом, складений за всіма стандартами західних звукозаписуючих компаній відповідно до Російського авторського права. Альбом "Би 2" увійде до міжнародного каталогу компанії Sony Music Entertainment поряд з такими артистами як Aerosmith, Judas Priest, Ozzy Osbourn, Santana, Oasis, Offspring, Jamiroquai, і т.д.

По-третє, "Би 2" з тріумфом виступили на "Махидроме 2000" всупереч усім звукотехнічним підступам ворогів.

І, нарешті, четверта новина: "Би 2" відмовилися проводити звичну для всіх журналістів презентацію свого диска в одному з нічних клубів. Замість цього музиканти вирішили подарувати свої платівки тим, хто цього більше всього заслуговує - своїм слухачам. Тим більше, що день виходу альбому абсолютно збігався з останнім дзвоником в усіх російських школах. Саме тому агентство Mediapolis, разом з Sony Music Entertainment Russia, MTV Россия і пейджинг-сіткою "Таском" провело конкурс серед усіх середніх навчальних закладів, за підсумками якого була обрана переможниця - московська школа № 600. Впродовж тижня e-mail групи, а також пейджер розривалися від повідомлень випускників, що мріють про те, щоб група "Би 2" приїхала саме до них.

Мало хто знає, що музиканти "Би 2" залишили в Австралії ще один проект за назвою Chiron, у який, окрім Шури і Льови, у 1996 р. увійшли музиканти групи, що розпалася до того моменту, Icon. Новонароджена команда почала грати похмуру музику в стилі, котрий одні називають "dark wave", а інші - "готикою", що по суті те саме. У 1997-1998 р. інтернаціональний колектив освоював австралійські клуби, де користувався чималою популярністю (усього за час існування вони відіграли більше сотні концертів). Здобувши досвід концертної діяльності, Chiron вирішили, що пора б записатися. Платівка з назвою Eve побачила світ на початку 1999 року на італійському лейблі Energia. Про те, наскільки вдалим був її випуск, красномовно говорить те, що американський журнал Dark Velvet визнав Eve альбомом року. Зараз залишки Chiron покірно чекають, коли Шура і Льова насолодяться популярністю на батьківщині і приїдуть записувати наступний диск, а члени Chiron Fan Club сподіваються ще почути своїх улюбленців у повному складі.

Настав час познайомитися з учасниками "Би 2", що з'явилися в колективі вже в Москві: бас-гітарист Вадим Єрмолов (за фахом контрабасист, до “Би 2” грав у “Жуках”), барабанщик Григорій Габерман (займається музикою з 16 років, і за ці роки пройшов нелегкий шлях, у якому був і джаз, і ресторанна "кар'єра", і робота з Артуром Пілявіним у “Кварталі”, і співпраця з Євгеном Осіним), клавішник Микола Плявин (працював з Віктором Зінчук і Євгеном Осіним).

Інформацію добуто з сайту групи: www.b-2online.ru