[13 июля] «Любэ» — учасник “Таврійських Ігор 2001”

22 липня на X Ювілейному Міжнародному фестивалі “Таврійські Ігри” виступить відома і популярна на теренах СНД група “Любэ”.

Вперше група “Любэ” завітала на фестиваль “Таврійські Ігри” у 1997 році і запам’яталася не лише гарним виступом, але й своєю прогулянкою на повітряних кулях, через яку група запізнилася на літак. У 1999 році “Любэ” взяли участь у турі “Выбирай будущее!” у Східному регіоні України, який був ініційований “Таврійськими Іграми”. І ось тепер, “Любэ” приїжджає привітати “Таврійські Ігри” з ювілеєм.

У 1987 році в голові продюсера Ігоря Матвієнка зародилася ідея створення нового музичного колективу з легким національно-патріотичним ухилом і мужнім вокалом. Кандидатура на роль фронтмена підшукувалася довго і болісно доти, доки остаточним вердиктом на цю посаду не був призначений колишній "підлеглий" Ігоря Ігоровича по роботі в ансамблі "Здравствуй, песня!" Микола Расторгуєв.

Як говорять легенди, історичне знайомство майбутніх партнерів відбулося, коли Расторгуєв, за плечима якого був досвід роботи у ВІА "Шестеро молодых", "Лейся, песня" и "Рондо", прийшов на прослуховування в ансамбль "Здравствуй, песня!". "Тоді було модно, - говорить Матвієнко, - щоб у групі було кілька солістів, та й штат дозволяв. Після того, як з колективу пішов Сергій Мазаєв, ми стали шукати йому заміну. Серед інших прийшов молодий чоловік по імені Микола Расторгуєв, що зовні ну ніяк не вписувався у формат рок-бенда. Жанр вимагав худих, виснажених музикантів, а отут - такий здоровань... Однак, він вивчив пісні з репертуару "Здравствуй, песни!" і прийшов на друге прослуховування. Я чомусь був налаштований проти нього. Побачивши це, Микола, звичайно, здивувався: як це так, вивчив пісні, добре співав, а в колектив не беруть? У підсумку, Коля мене переконав, що він просто необхідний групі. До речі, пісня "Дядя Вася" з репертуару "Здравствуй, песни!" у виконанні Расторгуєва увійшла до першої платівки "Любэ".

У той час, коли естрада була заповнена колективами і виконавцями з нудотно-солодкими голосами, "Любэ" подали "до столу", за словами Матвієнка, оселедця з пряностями. За легкістю і мелодійністю, начебто попса, а драйв і тексти як у гарних рок-н-рольщиків. Та й перший сценічний імідж групи був надмірно агресивний. З глянцевих постерів на вас суворо дивилися накачані хлопці в майках, з-під яких чітко проглядався рельєф мускулатури. У ту пору мешканці підмосковного міста Люберці, немов войовничі хазари, робили набіги на столицю і її околиці і, завдяки цьому, тримали в страху населення ледве не всієї країни. Природно, поява групи з назвою "Любэ" не могла залишатися непоміченою. Преса відразу приклеїла групі ярлик виразника думок "люберецької" шпани і ледве не ідеолога цього хуліганського руху. Хоча, по суті, жодна з пісень колективу не закликала до насильства і навіть побічно не оспівувала ратні подвиги підмосковних героїв.

До речі, тексти для дебютних композицій "Любэ" уже тоді писали поет "з єсенінським смутком в очах" Олександр Шаганов, що позитивно зарекомендував себе по роботі з хард-групою "Черный кофе" та Дмитром Маліковим, і Михайло Андрєєв, котрий писав для матвієнківської групи "Класс" і ленінградської групи "Форум". Першими записаними піснями були "Люберцы" і "Батька Махно". Робота над ними почалася 14 лютого 1989 року в студії "Звук" і в студії Московського Палацу Молоді. У роботі взяли участь гітарист групи "Мираж" Олексій Горбашов, люберчанин за пропискою і за переконанням Віктор Застров, сам Ігор Матвієнко і, звичайно ж, Микола Расторгуєв. Цей день було вирішено вважати офіційним днем народження "Любэ".

Успіх був настільки раптовим, що, коли посипалися пропозиції поїхати на гастролі, учасники "Любэ" виявилися до цього не готові. Для поїздок по країні був потрібний спеціальний гастрольний склад. Тому в терміновому порядку стали підбирати людей. Ними стали: Олександр Ніколаєв (бас-гітара), В'ячеслав Терешонок (гітара), Рінат Бахтєєв (ударні), Олександр Давидов (клавішні) і, звичайно, вокаліст Микола Расторгуєв.

Перша гастрольна поїздка трапилася вже наприкінці березня 1989 року. Поганий звук, жахливі готелі, “Русская” і т.і. Але "Любэ" у такому виді проіснувало недовго. Уже через рік, у 1990 році, місце за ударними інструментами зайняв Юрій Ріпях, за клавішними - Віталій Локтєв. Правда, барабанив Ріпях недовго. Вирішивши зайнятися власним проектом, а саме зіркою з Мінська Альоною Свиридовою. Слідом за ним за родинних обставин з "Любэ" іде Сашко Ніколаєв. На його місце запрошують Олександра Вайнберга, що пізніше перекваліфікувався в соло-гітариста. А бас-гітару в складі групи став освоювати Сергій Башликов, що нині відкрив школу гри на гітарі в Німеччині.

Чехарда зі зміною музикантів тривала довго. У складі "Любэ" устигли засвітитися Євген Насибулін і Олег Зенін. Останній, разом з Вайнбергом, потім створить колектив "Наше дело". Нинішній склад "Любэ" виглядає так: Микола Расторгуєв – вокал, Анатолій Кулєшов - бек-вокал, Віталій Локтєв – клавішні, Олександр Єрохін – ударні, Павло Усанов - бас-гітара, Микола Цвєтков – звукооператор.

Наприкінці 1989 року пісні у виконанні "Любэ" міцно посідають лідируючі позиції хіт-парадів. "Атас", " Не рубите, мужики", "Рулетка", "Не валяй дурака, Америка!" і інші шлягери стають не просто хітами на один день, а ледве не народними піснями. Привабливість цих естрадних здобутків у тому, що "Любэ" з легкістю приймають у свої обійми і попсова тусовка, і антагоністичний рок-табір.

До цього ж періоду відноситься і поява легендарної гімнастерки, котру Расторгуєв уперше одягнув на зйомки "Рождественских встреч" Алли Пугачової. "Алла Борисівна, - згадує Расторгуєв, - сама порадила мені одягнути військову форму під час виконання пісні "Атас". Аргументи були такими: якщо у пісні згадуються Жеглов і Шарапов, значить, ти повинен виглядати у дусі того часу. Спочатку думали, що це - разовий випадок, але гімнастерка, за словами навколишніх, личила мені, і мене просто умовили закріпити за групою цей образ. До того ж, усі по-справжньому важливі пісні в нас - на військову тематику. На їхньому тлі складається враження, що весь репертуар такий. Тому частенько на гастролях до нас підходять поети і пропонують свої вірші для майбутніх пісень - обов'язково про війну, і майже завжди це варіації на тему "Комбат". Мені дуже шкода, що склався такий стереотип, тому хочеться його зруйнувати".

Але, як говорять, не було би щастя, так нещастя допомогло. З цією самою гімнастеркою один раз сталося лихо: її віддали в хімчистку, і вона підсіла, рукава стали короткими. Тепер Расторгуєв ламає голову, де взяти іншу гімнастерку старого зразку знайти дуже непросто.

У 1992 році група підтверджує свій зоряний статус, випустивши блискучий другий альбом "Кто сказал, что мы плохо жили?". Ціла обійма пісень знову стає хітами: "Давай, наяривай”", " Не валяй дурака, Америка!", "Тулупчик заячий", "Помилуй, Господи, нас, грешных", "Трамвай пятерочка". На "Не валяй дурака, Америка!" був знятий ролик з елементами анімації, який одержав у Каннах приз за "кращу режисуру". Це був справжній прорив російського кліпмейкерства.

З альбому "Зона Любэ", випущеного у 1994 році в якості саундтрека до одноіменного фільму, починається дружба Миколи Расторгуєва з кінематографом. Фільмографія лідера "Любэ" на сьогоднішній день складається, крім вищезгаданого, ще з двох фільмів: "На бойком месте" і "Чек". І, здається, це не межа. Пісні "Дорога", "Младшая сестренка", "Конь", що пролунали в кінокартині "Зона Любэ", також можна внести до золотого фонду групи.

Робота над наступним альбомом — "Комбат" — почалася в 1995 році, точно до 50-річчя Дня Перемоги. Планувався навіть воєнізований кліп, для якого були відзняті кадри навчань повітряно-десантної дивізії. Але не встигли до терміну, хоч пісня і з'явилася в ефірі в розпал першої Чеченської військової кампанії в 1995 році, сам альбом був виданий у 96-му. Найвідоміші пісні з альбому "Комбат" - "Улочки московские", "Самоволочка", "Главное, что ты есть у меня"...

У 1997 році вийшла проміжна збірка — "Собрание сочинений" і ліричне творіння "Песни о людях". Однією з улюблених пісень Расторгуєва, що увійшли до альбому, є "Там, за туманами".

Завершує дискографію "Любэ" live-альбом "Песни из концертной программы", записаний 24.02.98 у столичному кіноконцертному залі "Пушкинский", і найостанніший альбом "Полустаночки" (2000).

Інформацію взято з офіційного сайту групи: www.matvey.ru/lubeh/